З
відродженням
української державності у 1917 році постало на порядок денний
питання державного герба України. Але лише проголошення незалежності УНР спонукало творців української
держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, у
листопаді 1917 р.
за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено геральдично-прапорну
комісію на чолі з Д. Антоновичем.
Були
різні пропозиції, зокрема про використання історичних символів — «козака із мушкетом» або Архистратига Михаїла, запозичення
досвіду творення символіки Франції — на синьому полі герба
розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР»,
копіювання емблеми США — на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України
або літер у слові «Україна». Серед
різноманітних проектів державного герба, з'явилася ідея великого
герба. Так, історик Михайло
Грушевський запропонував намалювати золотий плуг на
синьому полі як символ творчої мирної праці, а навколо нього державні знаки
старої України — тризуб Володимира, святий Юрій з галицько-волинським
левом на щиті, козак Війська Запорозького, київська куша та львівський лев.
Вінчати гербовий щит мусив голуб з гілкою оливи, як вісник національного
замирення і спокою. Ці символи, на думку вченого, підкреслювали культурний
характер Української республіки. Проте, робота комісії так і не була завершена.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна
Рада прийняла Тризуб за герб УНР. На це рішення
вплинуло зокрема те, що тризуб набув популярності в країні, оскільки його було
зображено на нововведених у грудні 1917 року карбованцях. 22 березня 1918
було встановлено малюнки великого та малого державних гербів, за проектом В. Кричевського.
З 22 січня 1919 року згідно з законом про
Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
(Також пропоную переглянути).
(Також пропоную переглянути).
(За матеріалами інтернет видань підготував Дячук І.І.)
Немає коментарів:
Дописати коментар